-
1 поверхня
жповерхня нагріву тех. — heating surface
дзеркальна поверхня — smooth/unruffled surface
зовнішня поверхня — outer surface, outside, exterior
несуча поверхня ав. — plane
нижня поверхня — lower surface; ( листя) underside; архіт. soffit, dropped ceiling
робоча поверхня — work surface, effective area, worktop
поверхня ковзання — sliding surface, slide face
поверхня під обробку буд. — background
-
2 земля
жearth; ( поверхня землі) ground; ( ґрунт) soil; (володіння, територія, суша, країна) land; ( земна куля) globeродюча земля — fat (fertile, rich) soil
земля під паром — fallow, plough-land
жирна земля — rich soil, loam
неродюча земля — barren, barren land
орендована земля — tenancy, tenantry; tenement
См. также в других словарях:
депресійна поверхня підземних вод — депрессионная поверхность подземных вод surface of undeground waters of depression *Depressionsspiegel des unterirdischen Wassers – вільна поверхня безнапірних або п’єзометричних поверхонь напірних підземних вод, понижена в місці їх виходу на… … Гірничий енциклопедичний словник
залізо — железо iron Eisen хімічний елемент Символ Fe, ат.н. 26, ат.м. 55,847. Сріблясто сірий, пластичний і ковкий метал. Легко окиснюється утворюючи оксиди. Електропровідний. Твердість за Брінеллем 350 450 МПа; модуль Юнга 190 210х103 МПа; модуль зсуву… … Гірничий енциклопедичний словник
верх — у, ч. 1) Верхня, найвища частина чого небудь; вершина. || Поверхня землі, якої небудь рідини і т. ін. 2) кого, перен. Перевага в чому небудь. Брати верх. 3) Купол, баня. || Покрівля на хаті, будинку і т. ін.; дах. 4) Димохід на хаті, будинку і т … Український тлумачний словник
обрив — у, ч. 1) Дія і стан за знач. обривати I 2) і обриватися I 2), 4). 2) перев. мн. Обірваний шматок чого небудь (пряжі, мотузки і т. ін.); обривок. 3) Місце, де обірвано що небудь (нитка, дріт і т. ін.). 4) Місце, де круто спадає поверхня землі… … Український тлумачний словник
обрыв — рыву, ч. Рс. Місце, де поверхня землі круто спадає внаслідок обвалу; круча … Словник лемківскої говірки
площина — и/, ж. 1) Велика ділянка рівної поверхні землі; рівнина. || Взагалі будь яка ділянка поверхні землі. || Велика ділянка гладенької поверхні водойми. 2) Рівна, плоска поверхня без підвищень і заглиблень. Похила площина. 3) мат. Поверхня, що має два … Український тлумачний словник
горизонт — у, ч. 1) Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. || Те саме, що Лі/нія горизо/нту. || Частина неба, яка ніби схиляється до землі; небосхил. •• Лі/нія горизо/нту межа (лінія), яка ніби відділяє небо від землі … Український тлумачний словник
земля — і/, ж. 1) тільки одн. Третя від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі та навколо Сонця. || Місце життя і діяльності людей. 2) тільки одн. Верхній шар земної кори. || розм. Земляна поверхня, площина, по якій ходять. •• Земля/… … Український тлумачний словник
антигляціалізм — у, ч. Вчення, що заперечує існування в історії Землі періодів і епох, під час яких земна поверхня була вкрита кригою більше, ніж тепер … Український тлумачний словник
днище — а, с. 1) Нижня частина або нижня стінка якого небудь предмета. 2) Ґрунтова поверхня під водою. || Нижня плоска частина улоговини на поверхні землі. 3) Дошка, у яку закладають гребінь під час прядіння ниток ручним способом … Український тлумачний словник
дно — а, с. 1) Ґрунтова поверхня під водою. || Нижня плоска частина улоговини на поверхні землі. •• Золоте/ дно джерело багатств, прибутків. 2) Нижня частина або нижня стінка якого небудь предмета. || Задня (нижня) частина корпуса (резонатора) деяких… … Український тлумачний словник